Объясните мне, что такое феминизм, и я скажу, как я к нему отношусь

Беседу ведут:
Мария Кириленко, руководитель информационно-аналитической службы Киево-Святошинского центра социально-психологической реабилитации населения, постоянный автор общественно-политического еженедельника “Зеркало недели” («Круг семьи», «Я и мы»), замужем, имеет сына и дочь.
И
Светлана Сененко, тоже регулярно пишущая для ЗН. В настоящее время живет в США и зарабатывает на жизнь деятельностью в области компьютерных технологий и аналитики (дословный перевод названия ее должности «decision science analyst» звучит, как «аналитик по принятию научных решений»). Замужем и с тем же количеством детей (уже вполне взрослые дочь и сын).

К идее публично побеседовать о феминизме мы пришли не сразу. Вначале было бурное общение на форуме ЗН, которое перешло в переписку по электронной почте и вылилось в несколько «тандемных» статей, касающихся одной и той же проблемы. Затем состоялось личное знакомство, после которого творческое и «идейное» общение только углубилось. Но если в наших предыдущих публикациях мы писали на темы, которые нам обеим были близки, то сейчас разговор будет не на равных, ибо, как утверждает одна из нас (Мария), она всю жизнь была равнодушна к идеям феминизма и даже отторгала все, с ним связанное. Другая же, (Светлана) не стесняется называть себя феминисткой и время от времени публикует статьи, в тексте которых фигурируют слова «феминизм», «гендер», «фемининный», «маскулинный» и т.д. Так что в какой-то мере данная публикация представляет собой открытый урок по теории и истории феминизма в форме вопросов и ответов. Продовжувати читання Объясните мне, что такое феминизм, и я скажу, как я к нему отношусь

Вранішні питання. Утренние вопросы.

Сама собі придумала «вранішні питання». Чому вранішні? Тому що попереду довгий цікавий день, і є час лише на дуже-дуже коротку відповідь – на те, що першим спаде на думку. Кожна відповідь буде завершуватися словами: «Так думаю Я. Зазирніть у Гугл, спитайте у спеціалістів, зверніться до психолога, проконсультуйтесь у психіатра».
Поки що право задавати питання надається декільком молодим людям, яким ще цікаво слухати інших. В полеміку не вступатиму. Питання в коментарях чи в приват.
Сама себе придумала утренние вопросы. Почему утренние? Потому что впереди длинный интересный день, и есть время только на очень-очень короткий ответ – на то, что первым придет на ум. Каждый ответ будет завершаться словами: «Так думаю Я. Загляните в Гугл, спросите у специалистов, обратитесь к психологу, проконсультируйтесь у психиатра».
Пока что право задавать вопросы предоставляется нескольким молодым людям, которым еще интересно слушать других. Полемизировать не буду. Вопросы в комментариях или в приват.

Конкурси соціальних проектів як дієвий механізм розвитку громад

(Декілька тез до теми)

Користь конкурсів соціальних проектів для місцевої громади:

  • Сприяють розбудові громадянського суспільства.
  • Розвивають міжсекторальну співпрацю, налагоджують постійний діалог між владою (перший сектор), бізнесом (другий сектор) та неурядовими, неприбутковими організаціями (третій сектор).
  • Є механізмом вирішення болючих проблем місцевої громади.
  • Виявляють реально діючі громадські організації та місцевих активістів, що здатні до системної суспільно корисної громадської діяльності.

Користь конкурсів соціальних проектів для місцевої влади:

  • Соціальні проекти є дієвим механізмом виявлення громадських ініціатив та спрямування їх у конструктивне русло.
  • Є своєрідним моніторингом наявних соціальних проблем у місті/селі.
  • Є способом залучити місцевих активістів до співпраці.
  • Дають можливість більш ефективного використання місцевого бюджету: фактично за невеликі кошти з’являється можливість реалізувати серйозні починання.
  • Дарують владі можливість відсіювати мрійників, прожектерів, та відірваних від реалій життя громадян.

Користь конкурсів соціальних проектів для бізнесу:

  • Економлять час, позбавляють необхідності самотужки визначати пріоритети в своїй благодійній діяльності.
  • Формують позитивний імідж у громаді.

Користь конкурсів соціальних проектів для громадських організацій:

  • Дають досвід написання та реалізації проектів.
  • Є сходинкою до серйозної грантівської діяльності.
  • Сприяють налагодженню співпраці з місцевою владою та бізнесом

Користь конкурсів соціальних проектів для окремого громадянина:

  • Дають можливість втілити у життя свої ідеї та починання.
  • Допомагають набути конструктивного підходу до соціальної активності.
  • Дають змогу знайти однодумців, вибудувати цивілізовані стосунки з місцевою владою та підприємцями.
  • Допомагають краще орієнтуватись у місцевій громаді та суспільно-політичних процесах загалом.

Механізм реалізації соціальних проектів – конкурси, ярмарки ідей. Можуть фінансуватися органами місцевого самоврядування, окремими бізнесменами, фондами громад.

Способи фінансування конкурсів соціальних проектів:

  • Державне фінансування (органи місцевого самоврядування).
  • Місцевий бізнес.
  • Фінансування фондом громади.
  • Бюджет участі.
  • Змішане.

Зазвичай усі ці форми фінансування передбачають власний внесок організації, який вкрай важливий, оскільки сприяє позиціонуванню членів громадської організації як партнерів, а не як прохачів.

Проблеми, що можуть виникнути в ході проведення конкурсів соціальних проектів:

  • Зміна влади, загальна необізнаність багатьох нових депутатів щодо основних засад громадської діяльності, що призводить до необхідності починати роз’яснювальну роботу з нуля.
  • Загальна заполітизованість суспільства, практична відсутність громадських організацій, що повністю абстрагуються від політичної боротьби.
  • Відсутність рахунків чи заморожені рахунки більшості громадських організацій.
  • Тотальне невміння громадських активістів формулювати свою думку, розраховувати простенький бюджет, прогнозувати свою діяльність.
  • Необхідність фінансування особи (чи групи осіб), котрі організують конкурс проектів.

Різниця між конкурсами проектів та ярмарками ідей

Фінансування  органами місцевого самоврядування
(конкурси  проектів)

Мінуси Плюси
Занадто велика регламентованість Більш відповідальне використання коштів
Більш складна форма заявки Сприяє більш чіткому розумінню проекту
Вимагає наявності власного рахунку Включає в діяльність лише відповідальні організації
Вимагає всебічного публічного звіту Громада краще охоплена інформуванням, а ГО проводить аналіз ефективності своєї діяльності
Проведення конкурсу обов’язково у 2 тури Гарантія відповідального ставлення до конкурсного відбору
Обов’язкове формування представницького  журі Зменшення загрози надання фінансування кишеньковим ГО чи за корупційними схемами

 Фінансування  представниками бізнесу (ярмарки ідей)

 Плюси Мінуси
Більш прості заявки Форма заявки не відсіює людей з відсутністю системного мислення
Можливість брати участь не лише ГО, але й ініціативним групам та окремим особам Фінансування може отримати група людей без досвіду командної роботи або особа, що з різних причин (об’єктивних чи суб’єктивних) може взагалі не реалізувати проект
ГО не обов’язково повинна мати свій рахунок у банку Збільшується загроза неефективного використання коштів
Спрощена процедура формування журі чи взагалі відсутність журі як такого Загроза суб’єктивізму у фінансуванні за критерієм «сподобалось-не сподобалось» або «свій-чужий», а не з точки зору користі для громади
Можна не писати звіти Відпадає нагода проаналізувати результати проекту, виявити помилки, зробити висновки на майбутнє
Можна не висвітлювати результати проекту Громада не поінформована, а підприємець наступного разу може не захотіти дати кошти.

Заява ГО щодо інформполітики “Боярка-інформ”

ЗАЯВА

громадських організацій м.Боярка щодо неприпустимої політики інформаційного агентства «Боярка-інформ»
відносно громадського та активістського руху

Ми, представники громадських організацій міста Боярка, висловлюємо обурення інформаційною політикою, що провадиться інформаційним агентством «Боярка-інформ» стосовно третього сектору міста. Спостерігається системне ігнорування діяльності громадських організацій, рухів, ініціативних груп, окремих активістів. Більше того – в газеті «Боярка-інформ» та у відеоновинах або взагалі не згадується діяльність громадських активістів, або зроблені справи приписуються іншим особам чи установам. Висвітлення важливих подій здійснюється поверхнево без опису змісту та результатів. Не беруться коментарі у фахівців щодо таких спеціалізованих тематик, як генеральний план, бюджет, тощо.
Історія протистояння боярських громадських діячів та ІА «Боярка-Інформ» продовжується не перший рік. Неприпустиму позицію свого часу зайняло агентство стосовно висвітлення питань центрального міського парку та генерального плану. Матеріали з приводу важливих подій, оперативно подані активістами для публікації, тривалий час не друкувалися під приводом відсутності альтернативної думки. А в наступних випусках газети точка зору зацікавленої сторони подавались без наведення думки активістів, що демонструвало подвійні стандарти та вибірковий підхід. Події лютого-березня 2014-го року, пов’язані з революцією гідності, зокрема боярські народні Віче, висвітлювались в газеті упереджено та в негативному світлі.
Не дивлячись на таку ганебну інформаційну політику, представники громадськості зайняли виважену позицію стосовно агенції, випробувавши всі можливі засоби для налагодження співпраці з її керівництвом. Боярськими активістами була пророблена безпрецедентна за своїм масштабом робота з аналізу газети та розробки рекомендацій з покращення її роботи. З 15 березня по 10 червня 2014р. працювала Тимчасова комісія з питань діяльності комунального підприємства “Інформаційне агентство “Боярка-інформ”. За чотири місяці обрані активістським середовищем фахівці взяли участь у 6-ти спільних засіданнях, у підгрупах аналізували газету, відпрацьовували документи, готували заходи, всебічно висвітлювали свої напрацювання, провели соціологічне дослідження (аналітична записка додається) та ділову гру «Міська газета». За результатами цієї діяльності розробили відповідні Рекомендації (додаються). Ці рекомендації фактично були проігноровані.
На жаль, станом на травень 2016 року інформаційна політика «Боярка-Інформ» не змінилася. Як і раніше, діяльність боярських активістів замовчується. Наведемо декілька прикладів нехтування діяльністю ГО, що мали місце цього року.
У «Боярка-інформ» від 26.02.16 в статті «Петиція – порядок денний міста» не була згадана громадська організація «Контактер» як ініціатор та співорганізатор Форуму е-демократії, та її керівник Ігор Коцар, що є основним комунікатором між Боярською міською радою та інститутами впровадження електронної демократії. (Див. офіційну заяву ГО «Контактер» з цього приводу, «Боярка-інформ» від 04.03.16.)
У статті про такий серйозний та непересічний захід, як конференція громадських організацій, що відбувся в рамках Програми підтримки громадських ініціатив, були згадані в якості присутніх лише «громадські активісти, які представляють різний спектр розвитку нашого міста — від дитячих велогонок до екології». Саме цього дня представників екологічних організацій, не було (всі їх сили були спрямовані на проведення ЗУЧ), а до чого тут дитяча велогонка взагалі не зрозуміло. І це замість того, щоб перерахувати громадські організації, представники яких узяли участь у конференції: «Центр розвитку громад», «Контактер», «Учасники АТО Києво-Святошинського району», «ВелоБоярка», «Боярський простір», «Барс», «Клуб виборців», «Народна рада Боярки», «Нове покоління молоді», «Боярське мистецьке братство», БТК «Іскра», «YMCA Боярка», «Рада волонтерів». Не був згаданий один із ключових доповідачів конференції Дмитро Жигінас.
Інформаційним агентством «Боярка-інформ» фактично було оголошено бойкот проведенню у місті Боярка Всеукраїнської акції «Зробимо Україну чистою разом» (ЗУЧ). Цього року акція мала безпрецедентну масовість та широту охоплення території. Упродовж місяця боярські ековолонтери виходили на вулиці, в парки та сквери, до лісу та озер, на кладовища та на узбіччя доріг, щоб прибрати та благоустроїти 30 локацій. Діяв екоштаб з 12 осіб, що організували до роботи більше тисячі боярчан, керували роботою, забезпечували технічними засобами, контролювали сортування та вивіз сміття, координували співпрацю з комунальниками, громадськими організаціями, підприємствами, учбовими закладами. Натомість:
 У номері від 26.02.16. в публікації про перше засідання екоштабу взагалі не прозвучав рух “Затишна Боярка” та його засновник Ганна Тимченко, не була згадана координатор від “ЗУЧ” у 2016 році Олена Старкова.
 У номері від 15.04 не надрукували подане вчасно оголошення про акцію ЗУЧ.
 Ні в номері від 15.04. (коли акція вже йшла повним ходом), ні в номері від 29.04. (вже по завершенню ЗУЧ) немає жодних даних про акцію, що відбулася.
 У відеоновинах «Боярки-інформ» від 29.04.16р. у сюжеті, присвяченому ЗУЧ, не були наведені дані про масовість акції, не прозвучало жодного коментаря від організаторів чи координаторів (коментарі надавала особа, що не має стосунку до організації події).
І це лише найбільш яскраві приклади, що ілюструють загальну тенденцію ігнорування агентством «Боярка-інформ» діяльності громадських активістів. Просимо зауважити, що мова йде здебільшого про позицію керівництва агентства «Боярка-інформ», а не про випадкові помилки окремих журналістів.
Таким чином, станом на сьогодні продовжується систематичне нехтування подіями, що відбуваються за ініціативи громадських організацій міста, та навмисне штучне провокування конфлікту між третім сектором та місцевою владою. Впевнені, що далі так продовжуватися не може.
У зв’язку з вищевикладеним, вимагаємо:
1. Прийняти відповідні кадрові рішення стосовно керівництва ІА «Боярка-Інформ».
2. Провести відкритий форум з питань PR, сформувати робочу групу, яка розробить стратегію інформування населення на 2016-2020 рік (врахувавши напрацювання Тимчасової комісії). До завершення роботи цієї групи та презентації її результатів, реформування нині діючого або ліквідації старого та заснування нового видання – призупинити роботу КП ІА «Боярка-Інформ» для уникнення подальшої ескалації конфлікту.

Да будет цвет! Как поднять настроение в хмурую пору…

Настоящая весна не так скоро, еще нужно дождаться полноценного тепла, солнца, буйства красок… Пора бы взбодриться, а тут нет-нет, да и накатит ощущение того, что силы – моральные и физические – заканчиваются… Нет, мы не будем жертвами календарей и «погодных условий», мы своими руками создадим себе яркий радостный комфортный мир! Продовжувати читання Да будет цвет! Как поднять настроение в хмурую пору…

Женщины-невидимки

“…Что касается Украины, то, пожалуй, больше всего меня поразили данные о депрессиях у пожилых женщин… У украинских женщин… с возрастом кривая депрессий резко поднимается…”

(Эвелин Бромэт, профессор психиатрии)

Я вспомнила об этих данных, читая статью Светланы Сененко «О пожилых женщинах в Америке и старости вообще» («ЗН», 16—22 сентября 2006 года). Автор только вскользь упомянула о «суровых условиях», в которых живут наши соотечественницы. У меня есть возможность поделиться некоторыми наблюдениями на этот счет из опыта общения с пожилыми женщинами небольшого городка, в котором я живу, и клиентками психологического центра, в котором работаю. Продовжувати читання Женщины-невидимки

Два взгляда на один праздник: про 8-е марта.

Взгляд из Украины: Мария КИРИЛЕНКО, Украина, Боярка

Хотя праздник 8-го марта претендует в Украине на статус всенародного, следует отметить, что отношение к нему «широких масс» не такое уж однозначное. Кому-то не нравится Международный женский день как сугубо «коммунистический»; кто-то не считает этот праздник украинским, обращаясь к самым древним его истокам; многие женщины полагают, что само наличие в календаре такой даты их унижает. И все-таки первый праздник весны живет! Продовжувати читання Два взгляда на один праздник: про 8-е марта.