Одночасно декілька друзів по Фейсбуку запитали, як можна відрізняти фейкову інформацію, щоб не ставати її мимовільним розповсюджувачем. Значить, питання актуальне. Ось деякі поради з власного досвіду.
- Прискіпливо ставтесь до будь-якої інформації, щоразу аналізуйте, наскільки вірогідно, що новина може бути неправдою.
- Зважайте на ситуацію в країні, загальні соціально-політичні тенденції, наявність інформаційних війн тощо.
- Аналізуйте, кому може бути вигідно, щоб подібна інфа розійшлася Інтернетом.
- Не постіть новину, зваживши лише на заголовок і не прочитавши її уважно: заголовок і зміст статті іноді різняться «аж до навпаки».
- Порівнюйте інфу з тим, що ви відслідковуєте самі та чуєте від реальних людей, що заслуговують на довіру.
- Щодня (!) проглядайте декілька сайтів з числа тих, що ніколи не подають недостовірної інформації, а якщо таке з ними і трапляється, то знімають цю інфу та вибачаються.
- Знайте основні сайти фейкових новин, котрі відкрито декларують свій статус: перепостити з таких сайтів інфу як достовірну найбільш соромно.
- Якщо сайт для вас невідомий, продивіться стрічку новин, розділ «про сайт». Те, що це сайт фейкових новин, може бути написано не зовсім чітко, десь внизу дрібненьким шрифтом.
- Сайти можуть бути на перший погляд такі, що ніби заслуговують на довіру. Тому до незнайомих сайтів ставтесь з пересторогою. Відстежуйте публікації з переліком недостовірних джерел, які час від часу практикують солідні ресурси.
- Прогляньте коментарі під “гарячою” новиною – хтось уже міг з’ясувати, що інформація не відповідає дійсності чи перекручує факти, та надати посилання на достовірну інформацію. Так само розміщайте в коментарях результати і вашого “розслідування”, якщо таке мало місце.
- Будьте уважні, чи не потрапили ви часом на підробку якогось відомого і надійного сайту: такі сайти-клони можуть повністю або частково відтворювати дизайн популярного сайту, і створюються вони навмисне для поширення дезінформації.
- Якщо новина викликає сумнів, краще почекати, чи вона з’явиться на сайтах, що заслуговують на довіру. Якщо почули ту саму новину на якомусь із телеканалів, згадайте або з’ясуйте, хто власник телеканалу і яка там провадиться інформаційна політика (якщо сумнівна новина була повторена на телеканалі, що, приміром, веде інформаційну війну проти певної політичної сили або конкретної особи, то це може бути підтвердженням саме її недостовірності).
- Якщо інфа викликала підозру, киньте її в закладки, щоб коли остаточно з’ясується факт її недостовірності, відслідкувати сайт, що подав фейк, і більше нічого з нього не перепощувати.
- Обережно ставтесь до “цікавих” сайтів, котрі викликають у вас емоційну реакцію – саме такі сайти-підбурювачі є джерелом недостовірної інформації.
- З підозрою ставтесь до повідомлень, що не надають посилань на першоджерела (закони, офіційні повідомлення тощо).
- Переходьте за посиланнями, якщо такі надаються, і перевіряйте, чи інфа, на котру посилаються, відповідає змісту статті.
- Якщо посилаються на закордонні ЗМІ: а) не лінуйтесь перекласти повідомлення, на котре посилаються (перекладач Google у поміч); б) прогугліть, чи користується вказаний інформаційний ресурс довірою; в) з’ясуйте, чи не є іноземний сайт, з якого розповсюдили новину, в свою чергу сайтом фейкових новин.
- Звертайте увагу на “пов’язані посилання”, котрі пропонує ФБ: є шанс знайти фейкове першоджерело або за заголовками пов’язаних статей зрозуміти несерйозну природу повідомлення.
- З особливою обережністю ставтесь до повідомлень, що набрані великими літерами, з великою кількістю знаків оклику та закликами широкого перепосту: виважені люди, що заслуговують на довіру, такими прийомами вже не користуються.
- Відслідковуйте, хто з віртуальних друзів регулярно постить фейки, і спробуйте з’ясувати, чи це реальна людина: відвідайте і почитайте її сторінку, знайдіть привід написати приватне повідомлення (подейкують, що боти на приватні повідомлення не відповідають). Якщо це 100-відсотково реальна людина, з котрою ви особисто знайомі або маєте спільних знайомих, проаналізуйте, чи не розповсюджує вона дезу з огляду на а) політичні погляди чи партійну приналежність; б) під впливом церкви, котру відвідує; в) через можливу причетність до спецслужб; г) через низький рівень культури та нездатність критично сприймати інформацію; д) помилково чи просто через недосвідченість.
- Якщо «деза» розповсюджується кимсь із ваших Інтернет-друзів систематично, то варто скористатися однією з наступних порад залежно від серйозності ситуації:
- розповісти такому другу, як уникати фейкової інформації;
- не перепощувати від нього інфу та не брати її до уваги;
- в налаштуваннях зробити його діяльність невидимою для вас;
- видалити таку людину з друзів;
- забанити і публічно повідомити про це своїх друзів, аргументувавши свої дії.
- Просто не постіть інфу, що викликає сумніви, і тоді можна не виконувати жодну з вищевказаних рекомендацій ))).
- Оберіть собі з числа друзів або осіб, за котрими ви стежите в соціальній мережі, такого собі “ФБ-гуру”, тобто особу, яка прискіпливо ставиться до інформації, ніколи не пише дурниць, не постить фейки і може бути джерелом достовірної інформації. Після цього розслабтесь і орієнтуйтесь лише на нього (чи них).
- Якщо раптом стався “прокол”, і ви запостили дезу, приберіть її з вашого життєпису.
- Якщо ж розповсюджений вами фейк може комусь нашкодити: а) приберіть його з життєпису б) відредагуйте пост, зробивши до нього передмову з вибаченнями за свою помилку, аргументуйте недостовірність публікації (зробити це в коментах – замало, коментарі читають не всі і не завжди).
Як правило, досвідчений користувач соціальних мереж «на автоматі» визначає міру достовірності інформації. І лише в рідких випадках, якщо новина надто «гаряча» та резонансна, все-таки доводиться вдаватися до якихось із рекомендованих дій.