Категорія: Соціальна тематика

Свобода – це одна з найскладніших філософських категорій, яку дискутують, трактують, вивчають з часів античності. У даній статті ми розглянемо психологічний аспект поняття «внутрішня свобода» й поговоримо про те, що допомагає і що заважає відчувати себе дійсно вільною людиною.
Внутрішня свобода – це свідомий вибір того, що є найбільш прийнятним, комфортним і важливим для конкретної особистості в певний історичний момент з урахуванням обставин, які неможливо змінити. Продовжувати читання У пошуках внутрішньої свободи…

У кожному жарті…
Пропонуємо саркастично-жартівливу класифікацію видів українського патріотизму з урахуванням національної ментальності*. Безумовно, у наших душах живе дещиця кожного з цих патріотів. Питання лише в тому, який з цих видів домінує… Продовжувати читання Український патріотизм. Саркастично-жартівлива класифікація

Патріотизм органічно притаманний людині з перших років життя. Це почуття стихійно виникає у дитини спочатку за аналогією з тваринним інстинктом захисту власної території чи зграї, потім – як звичка до своєї рідної домівки, міста, села… А ось свідомий патріотизм формується (чи не формується) під дією різних факторів – сім’ї, школи, настроїв, що панують у суспільстві й тиражуються через ЗМІ та соціальні мережі. І лише тоді людина зрештою стає або самовідданим ідейним патріотом своєї країни, або ж байдужим обивателем чи навіть симпатиком іншої держави… Продовжувати читання Українські патріоти: всі різні – і всі єдині в любові до своєї Батьківщини

Совок (від рос. «советский») – зневажливий саркастичний термін, що позначає людину з рабською ментальністю, психологічними та суспільними установками, характерними для радянського сприйняття дійсності. Застосовується також як назва колишнього СРСР, відповідної системи поглядів та способу життя. Продовжувати читання «Совок»: шкідливі стереотипи, згубні омани, світоглядні прогалини, безглузді упередження…

В умовах тоталітарної, авторитарної, корупційної чи будь-якої іншої злочинної соціальної системи людина зазвичай живе, діє, поводить себе за однією із чотирьох основних моделей. Певною мірою ці спостереження стосуються також тотальних інституцій – таких, як в’язниці, виправно-трудові колонії, лікарні, дитячі будинки, притулки для людей похилого віку, навчальні заклади, військові казарми, морські судна, чоловічі й жіночі монастирі. Згадані інститути відносно закриті й можуть стати живильним середовищем для проявів фізичного та морального примусу, жорсткого контролю керівництва чи неформальних лідерів, зацікавлених в насадженні й збереженні певного «порядку», писаних та неписаних законів. Але насамперед маємо на думці тоталітаризм часів Радянського союзу. Що це – наше давнє минуле чи загрозливе майбутнє? Усе залежить від нас. Продовжувати читання Людина в системі